Зазначено, що ідея використання духовних ресурсів індивідів і членів творчих груп є однією з найевристичніших і продуктивних у сучасній психології та соціальній педагогіці. Ця ідея інтенсивно розроблялася в багатьох духовних течіях минулого та сьогодення: дзен-буддизмі, ранньому християнстві, окультизмі, містиці, гуманістичній психології та нейролінгвістичному програмуванні. Визначено, що нейролінгвістичне програмування становило своєрідний синтез всіх попередніх моделей розв'язання проблем і стало своєрідною десакралізацією їх.

Розкрито сутність сучасного розуміння гуманізму як світоглядного й аксіологічного принципу. З'ясовано особливості новітніх соціально-філософських рефлексій "практики людини" у контексті процесів і подій суспільства початку ХХI ст. Наведено характеристику "неогуманізму". Проаналізовано гуманістичні тенденції новітніх філософських концепцій людини, зокрема, постекзистенціалізму, постмодернізму, "нової герменевтики", неопрагматизму.

Розглянуто концепції інформаційного суспільства, напрацьовані зарубіжними вченими протягом останньої чверті XX - початку XXI ст. Показана еволюція уявлень щодо можливостей і реальних виявів впливу інформаційно-комунікативних технологій на соціум, зокрема, нові взаємовідносини в усіх сферах суспільного життя, нові значення свободи, влади, ідентифікації особистості. Визначено спільні позиції концепцій глобалізації, інформаційного суспільства та теорії самоорганізації соціуму. Увагу приділено розробці методологічних і теоретичних засад історико-філософського аналізу комплексу проблем, породжених феноменом глобалізації.

Рассмотрены концепции информационного общества, наработанные зарубежными учеными на протяжении последней четверти XX - в начале XXI вв. Показана эволюция представлений, касающихся возможностей и реальных проявлений влияния информационно-коммуникативных технологий на социум, в частности, новые взаимоотношения во всех сферах общественной жизни, новые значения свободы, власти, идентификации личности. Определены общие позиции концепций глобализации, информационного общества и теории самоорганизации социума. Уделено внимание разработке методологических и теоретических основ историко-философского анализа комплекса проблем, порожденных феноменом глобализации.

Висвітлено зміну парадигм раціональності в історико-філософському контексті та повороті філософії до плюральності, перевизначення типів раціональності, тенденції до переосмислення функцій і призначення розуму. Проаналізовано багатовимірність тематики раціональності, її різні аспекти, зокрема, неораціоналізм, раціональність в сучасній практичній філософії, семіологічні підходи до трактування раціональності соціальних інститутів, синергетичну раціональність, виміри постнекласичної раціональності. Розкрито проблематику подолання метафізики, формування нової філософії, евристичних особливостей постнекласичної методології.

Освещены изменение парадигм рациональности в историко-философском контексте и повороте философии к плюральности, переопределения типов рациональности, тенденции к переосмыслению функций и предназначения ума. Проанализированы многоизмеряемость тематики рациональности, её разные аспекты, в частности, неорационализм, рациональность в современной практической философии, семиологические подходы к трактовке рациональности социальных институтов, синергетическая рациональность, измерения постнеклассической рациональности. Раскрыты проблематика преодоления метафизики, формирования новой философии, эвристических особенностей постнеклассической методологии.

Віртуальна реальність стає невід'ємною стороною технологічних, економічних, політичних, соціально-організаційних та інших суспільно значущих процесів. Застосування поняття віртуальної реальності поширюється на такі феномени як "віртуальний уряд", "віртуальний банк", "віртуальні гроші", "дистанційне навчання", "віртуальна політика", "віртуальна економіка", а також "віртуальне суспільство" як таке. Інтернет-комунікація, з одного боку знімає деякі бар'єри, що можуть виникнути в особистісній комунікації віч-на-віч, а отже, полегшує її, а з другого - знижує рівень відповідальності за зміст комунікації, а тому деіндивідуалізує її. Разом з тим, Інтернет-комунікація надає особам широкий спектр соціальної підтримки, якої вони потребують, включаючи, окрім іншого, Інтернет-дискусії та Інтернет-форуми з різноманітних соціальних та екзистенційних питань. Гуманістично орієнтована мобільна комунікація з віддаленим абонентом як правило гуманізує й суспільний простір навколо тут-присутнього комуніканта. Загалом же, віртуальна комунікація сприяє формуванню не лише загальнонаціональних, але й глобальних рухів за справедливість у різних сферах суспільного життя, призводить до позитивних змін у житті суспільства.

Представлено спробу реконструкції тих засад, згідно з якими філософія сучасності намагається віднайти адекватну форму для філософування, зокрема переосмислити основні теоретико-методологічні поняття філософії, за допомогою яких можна було б відобразити нову реальність та місце в ній філософії. Проаналізовано основну методологічну настанову постмодерних соціально-філософських дискурсів, яка свідчить про відповідність критичних теоретичних дискурсів реальній критичній налаштованості самого суспільства, а також про прагматичний та рефлексивний поворот у філософії доби Постмодерну. Увагу приділено філософсько-антропологічній рефлексії впливу сучасних інформаційних технологій на людське буття.

Визначено державно-правові основи реалізації стратегії національної стійкості в умовах існування гібридних загроз для Української держави та суспільства. Сформовано узгоджене комплексне розуміння поняття "національна стійкість". Досліджено національну стійкість як стратегію збереження та розвитку держави, як стратегію відповіді на виклики та випередження гібридних загроз. Вивчено взаємодію інституцій та суспільства у забезпеченні національної стійкості в умовах зовнішньої агресії. Увагу приділено загрозам в науковій і освітній сферах і основним напрямам забезпечення інтелектуальної безпеки держави.

Проаналізовано основні засади і передумови кризи ідентичності, які набули актуальності у зв’язку зі змінами, зумовленими процесами модернізації, переходом до постіндустріального типу розвитку, зсувами в культурній парадигмі, трендами глобалізації тощо. Досліджено перехід від традиційних ідентичностей до ідентичностей урбанізованого, індустріального суспільства, а також сучасні їх трансформації, пов’язані з тим, що люди змушені не лише перевизначати свою ідентичність, а й постійно перейматися тим, щоб набути нової ідентичності. Зосереджено увагу на різних аспектах проблеми ідентичності: починаючи від етнічних, соціальних, культурних, релігійних, гендерних її складових і завершуючи особистою ідентифікацією в різних її специфікаціях. Осмислено дану проблему в історико-філософському контексті з тим, щоб деконструювати еволюцію і розвиток форм ідентичності, врахувати парадигмальні зміни, що відбулися під час переходу від Модерну до Постмодерну, зважити на нові обставини, що виникли в процесі глобалізації, яка зачіпає всі виміри людського буття. Наголошено, що сучасна доба, яку іноді називають інформаційно-технологічною (постіндустріальною) або, в контексті культурного зсуву, добою постмодерну, постає як процес постійної трансформації та стосується передусім форм людської ідентичності. Доведено особливу роль глобалізації, яка створює ситуацію невизначеності, розмиває попередні форми єдності, пропонує такий рівень свободи індивіда, який іноді межує з аномією.Тобто зміни, нововведення, інновації, спричинені бурхливим розвитком інформаційних технологій, дають не лише нові шанси і можливості, але також підвищують ступінь ризиків, наслідки яких можуть позначитися на долі людства в цілому. Глобалізація руйнує і трансформує традиційні форми ідентичності, і в людей зникає відчуття причетності до певного оточення, сталих та визначених цінностей і орієнтирів.Таким чином, загальна тенденція, що позначає рух глобалізації, полягає в тому, що руйнуються попередні ідентичності, які надавали індивіду значення і визнання. Зауважено, що на рівні індивіда цей процес проявляється як "криза ідентичності", котра стала однією з провідних тем дослідження сучасних філософів і соціологів.